Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відсилати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відсилати
Берлін: Українське слово, 1924

Відсила́ти, ла́ю, єш, сов. в. відісла́ти, шлю́, шлеш, гл. Отсылать, отослать, посылать, послать. Козак до дівчини дрібні листи пише, відсилає до дівчини буйними вітрами. Чуб. V. 312. Відсилають у солому спати. Чуб. I. 175. Да взяв Бог тую жінку, шо з цвіту да одіслав на небо. Чуб. I. 146.