Словарь української мови (1924)/відтискати

by Борис Грінченко

◀ відтинати

Словарь української мови Борис Грінченко В відтискати

відтів ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відтиска́ти, каю, єш, сов. в. відти́снути, ну, неш, гл. 1) Отдавливать, отдавить. 2) Отодвинуть, оттиснуть. Пручались цікаві, щоб ближче, — їх знов одтискали далі. МВ. (О. 1862. I. 101). Молодиць і дівчат одтиснули далі. МВ. (О. 1862. I. 101).