Словарь української мови (1924)/відхилятися

by Борис Грінченко

◀ відхиляти

Словарь української мови Борис Грінченко В відхилятися

відхитнути ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відхиля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. відхили́тися, лю́ся, лишся, гл. 1) Отклоняться, отклониться. Полум'я відхилиться з хати на сіни. Ви ж, густії лози, відхилітеся, ви ж, дрібнії сльози, відкотітеся. 2) Пріотворяться, пріотвориться. Двері відхилилися. Харьк.