Словарь української мови (1924)/відхлинути

by Борис Грінченко

◀ відхідник

Словарь української мови Борис Грінченко В відхлинути

відхлинутися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Відхлину́ти(ся), ну́(ся), не́ш(ся), гл. Передохну́ть при плачѣ; откашляться, поперхнувшись или закашлявшись. Душить кашель. Плаче, плаче, — не одхлине́. Волч. у. За слізьми не одхлине. Г. Барв. 140. Як заб'є, — одхлинутись не можна.