Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/відхідник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
відхідник
Берлін: Українське слово, 1924

Відхі́дник, ка, м. Задній проходъ. Входить в живіт і відходить в одхідник, очищаючи всяку душу. Єв. Мр. VII. 19.