Словарь української мови (1924)/віпса

by Борис Грінченко

◀ віншувати

Словарь української мови Борис Грінченко В віпса

вір ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ві́пса, си, ж. Окалъ, окалина, огарина. То був коваль такий мудрий, що взявся леміші чоловікові кувать, та багато заліза у віпсу повернув, перепалив. Ном. стр. 284, № 1858.