Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/віспарь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
віспарь
Берлін: Українське слово, 1924

Віспа́рь, ря́, м. Оспопрививатель. Полт. г. Екатериносл. г.