Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/вістка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вістка
Берлін: Українське слово, 1924

Ві́стка, ки, ж. Вѣсть, извѣстіе. З Хортиці-сестриці щоб вістку прислав. О. 1861. IV. 57. Сорока на хвості принесла вістку. Ном. № 6712.