Словарь української мови (1924)/вістка
Зовнішній вигляд
◀ віспарь | Словарь української мови В вістка |
вістовець ▶ |
|
Ві́стка, ки, ж. Вѣсть, извѣстіе. З Хортиці-сестриці щоб вістку прислав. О. 1861. IV. 57. Сорока на хвості принесла вістку. Ном. № 6712.