Словарь української мови (1924)/гадючка
| ◀ гадючина | Словарь української мови Г гадючка |
гадючник ▶ |
|
Гадю́чка, ки, ж. 1) Ум. отъ гадюка. 2) Гадю́чку вки́нути, впусти́ти. Сдѣлать пакость. Здається і друже, а гадючку впустив. Ном. № 9536.
| ◀ гадючина | Словарь української мови Борис Грінченко Г гадючка |
гадючник ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гадючка
Борис Грінченко
1924
Гадю́чка, ки, ж. 1) Ум. отъ гадюка. 2) Гадю́чку вки́нути, впусти́ти. Сдѣлать пакость. Здається і друже, а гадючку впустив. Ном. № 9536.