Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гакарь

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гакарь
Берлін: Українське слово, 1924

Га́карь, ря, м. Стволъ молодаго дерева, которымъ связываютъ вмѣсто двѣ тальби, два плота, сплавляемаго дерева. Шух. I. 181.