Словарь української мови — Ггалай Борис Грінченко
1924
Гала́й 1) = Гала́йко. Желех. 2) Кличка собаки. Вх. Лем. 401. 3) На гала́й-бала́й. Необдуманно, на авось, какъ попало, какъ нибудь. Ном. № 13030. 4) У гала́й сві́та піти́ = Гала світа піти. Желех. См. Гала 2.