Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гандевери

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гандевери
Берлін: Українське слово, 1924

Ганде́вери, рів, м. мн. Шаровары изъ саєти. (Запорожці) наїздять у Богуслав на ярмарок та в саєтових штанях, чи то в гандеверах, кидаються було у цебер з дігтем. О. 1861. XI. 31.