Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ганиба

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
ганиба
Берлін: Українське слово, 1924

Гани́ба, би, ж. = Ганеба. А сам в убожестві, в ганибі. МВ. II. 43. Було куди ні підуть мої дочки і поденно робити, або що, ніколи ганиби не чути. Г. Барв. 294.