Словарь української мови (1924)/гарма-дарма
Зовнішній вигляд
◀ гарликати | Словарь української мови Г гарма-дарма |
гарман ▶ |
|
Га́рма-да́рма, нар. Напрасно, безъ всякаго повода. Напався на мене гарма-дарма. Причепився гарма-дарма, задивився, що я гарна. Нп.