Словарь української мови (1924)/гарпулець
Зовнішній вигляд
◀ гарнючка | Словарь української мови Г гарпулець |
гарт ▶ |
|
Гарпуле́ць, льця, м. Колъ съ желѣзнымъ наконечникомъ, привязанный къ веревкѣ, другой конецъ которой прикрѣпленъ къ плоту; служитъ для остановки плота, для чего вбивается въ берегъ. Черк. у.