Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гвоздити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гвоздити
Берлін: Українське слово, 1924

Гвозди́ти, джу́, ди́ш, гл. Прибивать гвоздями. Варвара мостить, Сава гвоздить, а Микола крепить. Ном. № 508.