Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гиготіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гиготіти
Берлін: Українське слово, 1924

Гигота́ти, гочу́, чеш и гиготі́ти, гочу́, ти́ш, гл. Ржать. Коняка гигоче, як їй дають овес. Харьк.