Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гилун

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гилун
Берлін: Українське слово, 1924

Гилу́н, на́, м. 1) Мужчина или самецъ съ однимъ ядромъ. Мил. М. 88. См. Ґилун. 2) Челокѣкъ, имѣющій грыжу. 3) Вареникъ съ мясомъ. Марков. 151.