Словарь української мови (1924)/гилун
| ◀ гиллякуватий | Словарь української мови Г гилун |
гиль! ▶ |
|
Гилу́н, на́, м. 1) Мужчина или самецъ съ однимъ ядромъ. Мил. М. 88. См. Ґилун. 2) Челокѣкъ, имѣющій грыжу. 3) Вареникъ съ мясомъ. Марков. 151.
| ◀ гиллякуватий | Словарь української мови Борис Грінченко Г гилун |
гиль! ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гилун
Борис Грінченко
1924
Гилу́н, на́, м. 1) Мужчина или самецъ съ однимъ ядромъ. Мил. М. 88. См. Ґилун. 2) Челокѣкъ, имѣющій грыжу. 3) Вареникъ съ мясомъ. Марков. 151.