Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/глаїти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
глаїти
Берлін: Українське слово, 1924

Глаї́ти, глаю́, їш, гл. Успокаивать. Желех.