Словарь української мови (1924)/глас

by Борис Грінченко

◀ глаїти

Словарь української мови Борис Грінченко Г глас

гласити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гла́с, су, м. 1) = Голос 1. Ном. № 1937. Почула його глас. Грин. I. 120. Коло їх двора а ні гласу. МВ. (О. 1862. I. 96). 2) Въ церковномъ пѣніи: гласъ. Затягнув на шестий глас. Ном. № 12442. Укупі б заспівали. Він усі гласи знає. Г. Барв. 197. 3) Звукъ. (К. Михальчукъ).