Словарь української мови (1924)/глоба

by Борис Грінченко

◀ глітно

Словарь української мови Борис Грінченко Г глоба

глобити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Глоба́, би́, ж. 1) Согнутое отъ природы дерево. 2) Желѣзный клинъ. Черниг. 3) Переносно: хлопоты, забота, обуза, непріятность. Оце мені глоба на шию з отцією роботою!