Словарь української мови (1924)/гнівний
| ◀ гнівливо | Словарь української мови Г гнівний |
гнівник ▶ |
|
Гнівни́й, а́, е́. Гнѣвный, сердитый. Такий гнівний, — крий мати Божа. МВ. I. 99. Червона і гнівна стояла вона. Мир. Пов. II. 65. Ум. Гнівне́нький.
| ◀ гнівливо | Словарь української мови Борис Грінченко Г гнівний |
гнівник ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гнівний
Борис Грінченко
1924
Гнівни́й, а́, е́. Гнѣвный, сердитый. Такий гнівний, — крий мати Божа. МВ. I. 99. Червона і гнівна стояла вона. Мир. Пов. II. 65. Ум. Гнівне́нький.