Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гнівник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гнівник
Берлін: Українське слово, 1924

Гнівни́к, ка́, м. Въ выраженіи: він мій гнівни́к. Онъ со мной въ ссорѣ. Желех.