Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/говорючий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
говорючий
Берлін: Українське слово, 1924

Говорю́чий, а, е. Говорящій, имѣющій даръ слова. Говорючий голуб. Грин. I. 164, 160. 2) Говорливый, разговорчивый. Молодий говорючий Радюк. Левиц. Пов. 154.