Словарь української мови (1924)/гоголіти

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ гогіт Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гоголіти 		гоголь ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Гоголіти, лію, єш, гл. Блестѣть, свѣтиться. Вода гоголіє поверх трави. Борз. у.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/гоголіти&oldid=603154