Словарь української мови (1924)/голешник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
голешник
Берлін: Українське слово, 1924

Голе́шник, ка, м. Игольникъ. Черк. у. Загубив свій голешник, той, що голки в йому держать. Новомоск. у.