Словарь української мови (1924)/голиборода

by Борис Грінченко

◀ голешник

Словарь української мови Борис Грінченко Г голиборода

голий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Голи́борода, ди, м. Шутливое названіе великовозрастнаго ученика, брѣющаго уже бороду. Приходять аж три четвертокласники — все продауси та голибороди. Св. Л. 136.