Словарь української мови (1924)/головач

by Борис Грінченко

◀ головатиця

Словарь української мови Борис Грінченко Г головач

головачка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Голова́ч, ча́, м. 1) = Головань 1. МВ. II. 13. 2) Рыба: Salmo hucho (самецъ). Шух. I. 24. 3) Рыба: cottus, бычекъ, головачъ. Вх. Лем. 404. Вх. Пч. II. 19. 4) Головастикъ. Вх. Пч. II. 17. 5) Верхъ шляпы клебанки. Вх. Зн. 25. 6) См. Обіручний столець. Вх. Лем. 441.