Словарь української мови (1924)/обіручний

by Борис Грінченко

◀ обіручки

Словарь української мови Борис Грінченко О обіручний

обісіти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Обі́ручний, а, е. На двѣ, обѣ руки. Угор. — столе́ць. Верстакъ для строганія. Части: головач — доска, которая придерживаетъ, цапо́к — доска, которая подкладывается. Вх. Лем. 441.