Словарь української мови (1924)/головний

by Борис Грінченко

◀ головко

Словарь української мови Борис Грінченко Г головний

головник ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Головни́й, а́, е́. 1) Головной. Головна хустка. 2) Главный. Всі головні догмати нашої віри. Левиц. 3) Опасный, угрожающій смертью. Не ходи по болоту, там місце головне, — не один уже наклав головою.