Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/головник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
головник
Берлін: Українське слово, 1924

Головни́к, ка́, м. 1) = Головань 2. Гадяч. у. 2) Убійца. МУЕ. III. 55. Вх. Зн. 11.