Словарь української мови (1924)/головник
| ◀ головний | Словарь української мови Г головник |
головництво ▶ |
|
Головни́к, ка́, м. 1) = Головань 2. Гадяч. у. 2) Убійца. МУЕ. III. 55. Вх. Зн. 11.
| ◀ головний | Словарь української мови Борис Грінченко Г головник |
головництво ▶ |
|
Словарь української мови — Г
головник
Борис Грінченко
1924
Головни́к, ка́, м. 1) = Головань 2. Гадяч. у. 2) Убійца. МУЕ. III. 55. Вх. Зн. 11.