Словарь української мови (1924)/голосниця

by Борис Грінченко

◀ голосник

Словарь української мови Борис Грінченко Г голосниця

голоснійшати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Голосни́ця, ці, ж. 1) ? Я ж його (пристріт) викликаю.... з вух, з під вух, з голосниць, з під голосниць. ЕЗ. V. 52. 2) Вертикально стоящее бревно въ куполѣ гуцульской церкви. Шух. I. 117.