Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/голосник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
голосник
Берлін: Українське слово, 1924

Голосни́к, ка́, м. Отверстіе въ серединѣ деки бандуры, гитары, въ дудкѣ и т. п. КС. 1882. VIII. 281.