Словарь української мови (1924)/голосіння
| ◀ голосити | Словарь української мови Г голосіння |
голосний ▶ |
|
Голосі́ння, ня, с. Плачъ, рыданіе, жалобное причитаніе. Мати не почула її голосіння, що так і ридає. Кв.
| ◀ голосити | Словарь української мови Борис Грінченко Г голосіння |
голосний ▶ |
|
Словарь української мови — Г
голосіння
Борис Грінченко
1924
Голосі́ння, ня, с. Плачъ, рыданіе, жалобное причитаніе. Мати не почула її голосіння, що так і ридає. Кв.