Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/голюра

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
голюра
Берлін: Українське слово, 1924

Голю́ра, ри, ж. Въ сказкѣ цыганъ такъ называетъ инструментъ для бритья. Чи се голюра?… Підголи мене трохи. Рудч. Ск. II. 184.