Словарь української мови (1924)/голя
| ◀ голюра | Словарь української мови Г голя |
голяк ▶ |
|
I. Голя́, (лі, ж?) Обнаженная вершина горы. Вх. Лем. 404.
II. Голя, ля́ти, с. = Голопуцьок 1. Вх. Уг. 233. Ум. Голя́тко. Вх. Уг. 233.
| ◀ голюра | Словарь української мови Борис Грінченко Г голя |
голяк ▶ |
|
Словарь української мови — Г
голя
Борис Грінченко
1924
I. Голя́, (лі, ж?) Обнаженная вершина горы. Вх. Лем. 404.
II. Голя, ля́ти, с. = Голопуцьок 1. Вх. Уг. 233. Ум. Голя́тко. Вх. Уг. 233.