Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/голінка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
голінка
Берлін: Українське слово, 1924

Голі́нка, ки, ж. Голень. Білий, мов голінка. Ном. № 8530. Уроки-врочища.... тут вам не стояти, за плечима не знобити, поперека не ломити, голінок і колінок не крутити. Мил. М. 39.