Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гомінка

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гомінка
Берлін: Українське слово, 1924

Гомі́нка, ки, ж. Разговоръ. Один парубок хотів погомоніть з дівчиною.... почав так: „Чи ваші кури несуться?“ — Несуться. — „І наша одна сіра несеться“. Тілько й гомінки було. Грин. I. 230.