Словарь української мови (1924)/гонець
| ◀ гонення | Словарь української мови Г гонець |
гони ▶ |
|
Гоне́ць, нця́, м. 1) = Гінець. 2) Раст. Sebum acre L. ЗЮЗО. I. 136.
| ◀ гонення | Словарь української мови Борис Грінченко Г гонець |
гони ▶ |
|
Словарь української мови — Г
гонець
Борис Грінченко
1924
Гоне́ць, нця́, м. 1) = Гінець. 2) Раст. Sebum acre L. ЗЮЗО. I. 136.