Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гонити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гонити
Берлін: Українське слово, 1924

Гони́ти, ню́, ниш, гл. = Гнати. Людей гонили силою на присягу. ЗОЮР. I. 137. Пророків вони вбиватимуть та гонитимуть. Єв. Л. XI. 49.