Словарь української мови (1924)/гонити
Зовнішній вигляд
◀ гонительство | Словарь української мови Г гонити |
гонитися ▶ |
|
Гони́ти, ню́, ниш, гл. = Гнати. Людей гонили силою на присягу. ЗОЮР. I. 137. Пророків вони вбиватимуть та гонитимуть. Єв. Л. XI. 49.