Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гонкий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гонкий
Берлін: Українське слово, 1924

Гонки́й, а́, е́. 1) = Гінкий. Тонка, гонка ще й висока, листєм широка. Грин. III. 199. 2) Быстрый (о лошади). Коні гонкі як вітер. Рк. Левиц.