Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гонір

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гонір
Берлін: Українське слово, 1924

Го́нір, нору, м. = Гонор. Стор. МПр. 46.