Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гонтя

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гонтя
Берлін: Українське слово, 1924

Ґо́нтя, го́нтя, тя, с. = Ґонт. Голова скіпками вшита, борода гонтям побита. О. 1862. IV. 14.