Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гоній

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гоній
Берлін: Українське слово, 1924

Гоні́й, нія́, м. Избранное, въ числѣ нѣсколькихъ, крестьянскимъ обществомъ лицо, на обязанности котораго лежитъ собирать въ волость крестьянъ для взноса податей. (Харьк?).