Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/горбатий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
горбатий
Берлін: Українське слово, 1924

Горба́тий, а, е. 1) Горбатый. Горбатого хиба могила виправить. Ном. № 3221. Притули́в горба́того до стіни́. Сказалъ что-либо несообразное, сдѣлалъ неудачное сравненіе. Ном. № 13079. 2) —та труна́. Гробъ съ выпуклой крышкой. Мил. 168. Ум. Горбате́нький.