Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/горбатіти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
горбатіти
Берлін: Українське слово, 1924

Горба́тіти, тію, єш, гл. Дѣлаться горбатымъ. Употребляется въ значеніи: беременѣть (въ пословицахъ). Дай, Боже, багатіти та спереду горбатіти (пожеланіе новобрачной).