Словарь української мови (1924)/гордувати

by Борис Грінченко

◀ гордування

Словарь української мови Борис Грінченко Г гордувати

гордуватий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гордува́ти, ду́ю, єш, гл. 1) Пренебрегать. Г. Барв. 186. Сама себе дурною називала, що Орликом гордувала. Чуб. V. 1085. Він нами гордує. МВ. II. 92. 2) Гордиться, чваниться. Вона багато гордує.