Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/гордуватий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
гордуватий
Берлін: Українське слово, 1924

Гордува́тий, а, е. Гордый, гордящійся, надменный. Я не багатий, не гордуватий, високо не несуся. Мет. 67. Така думка світилась.... на її гордуватому виду. Г. Барв. 464. Ум. Гордува́тенький. МВ. (О. 1862. III. 57).