Словарь української мови (1924)/гордуватий
Зовнішній вигляд
◀ гордувати | Словарь української мови Г гордуватий |
гордуватися ▶ |
|
Гордува́тий, а, е. Гордый, гордящійся, надменный. Я не багатий, не гордуватий, високо не несуся. Мет. 67. Така думка світилась.... на її гордуватому виду. Г. Барв. 464. Ум. Гордува́тенький. МВ. (О. 1862. III. 57).