Словарь української мови (1924)/горошок

by Борис Грінченко

◀ горошковий

Словарь української мови Борис Грінченко Г горошок

горою ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Горо́шок, шку, м. Ум. отъ горо́х. Ой через межу горошок та постелився. Мет. 82. 2) Раст. а) Vicia villosa Roth. ЗЮЗО. I. 167; б) Vicia sepium. ЗЮЗО. I. 141; в) Medicago lupulina L. ЗЮЗО. I. 167; г) Medicago falcata L. ЗЮЗО. I. 167; д) Lathyrus. Вх. Пч. I. 10; е) — лісови́й. Vicia sylvatica L. ЗЮЗО. I. 167; ж) — ди́кий, — леди́й, Vicia cracca L. Вх. Пч. I. 14. То же: горо́шок гадю́чий, гороб'я́чий. ЗЮЗО. I. 141, — потєчий. Шух. I. 22; з) — гороби́ний. См. Горобиний; и) — журавле́вий. Sathyrus sylvestris L. ЗЮЗО. I. 126. 3) Родъ игры.