Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/горючий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Г
горючий
Берлін: Українське слово, 1924

Горю́чий, а, е. Горючій. Ясен — горюче дерево. Міусск. окр.